Колись молодому місту Світловодськ, що розкинулося на березі Кременчуцького водосховища, пророкували долю української «Силіконової долини» – своєрідного локомотиву як у царині науково-технічного прогресу, так і в суспільному житті. Але не склалося…



Серед «обезголовлених» міст Світловодськ претендує на рекорд. Після того, як депутати міськради відправили у відставку мера, кілька спроб провести дострокові вибори закінчилися безрезультатно. Тож місто перебивається без лігитимного мера вже третій рік!



Дії депутатської більшості щодо відставки міського голови – «нашоукраїнця» Павла Солодова не відзначались оригінальністю. Незгоди в самоврядному органі розпочались одразу після того, як новообраний мер сформував виконком і приступив до виконання своєї передвиборної програми. Представників БЮТ, ПР та ряду інших, дрібніших фракцій міськради не влаштовували ні принципи формування міськвиконкому, ні перспективи… успішного виконання програми політичних опонентів. На цій основі й було створено «антимерську» депутатську більшість. А потім застосували давно випробувану технологію.



Перша спроба поставити мерію в «партер» відбулася вже через декілька місяців після виборів. 29 вересня 2006 року депутатська більшість міськради прийняла рішення створити контрольну комісію для «перевірки виконання повноважень міського голови і виконавчих органів». Павла Солодова звинувачували в тому, що він допускає промахи в роботі, займається «самоуправством», не дослухається до думки депутатів… Але мер не підписав того рішення, навіть більше – наклав на нього вето. Та жорсткий демарш Солодова лише загнав проблему вглиб. Опоненти, сховавши камінь за пазуху, лише чекали слушного моменту.

Потаємно підготовлюваний на мера «компромат» було обнародувано пізніше – під час наступної, жовтневої сесії. Тоді поповнена додатковими «штиками» депутатська більшість, використовуючи ефект несподіванки, провела справжній бліц-криг! Рада, подолавши вето стосовно контрольної комісії, тут же сформувала її. І та, використавши оголошену перерву, вже через дві (!) години після свого офіційного створення виступила на сесії з готовими висновками.



Крім прорахунків у взаєминах з міськрадою, Солодову було інкриміновано й ряд інших «гріхів»: збір оплати за землю склав лише 78 відсотків від річного нормативу, виділені урядом кошти не повністю освоєно... Для більшого громадського резонансу контрольна комісія знайшла й «родзинку»: міського голову звинуватили в тому, що він… використовує службове становище для влаштування особистих справ. Було оприлюднено факт, який свідчив, що посадовець «сам собі виділив земельну ділянку». Виправдання мера, що документи на землю, про яку йдеться, готувались ще до його приходу на посаду міського голови і він лише підписав їх, для відповідно настроєних депутатів (тим паче для жителів міста, яким від земельного «пирога» нічого не дісталося) звучали не надто переконливо…

Висновки контрольної комісії було заслухано, таємне голосування відбулося. 39 депутатів з 50 – тобто більше двох третин від складу міськради – виявили недовіру Павлу Солодову, висловилися за дострокове припинення його повноважень. Депутатська більшість діяла рішуче. Одночасно з відставкою мера одним махом було звільнено з посад його заступників, а замість розпущеного сформували новий склад міськвиконкому. Тимчасове виконання обов’язків мера було покладено на секретаря міськради Геннадія Френкеля.

Екс-мер тривалий час оскаржував звільнення з посади, вважаючи його незаконним, але судові розгляди затягнулися. Втім, це не заважало йому не раз заявляти, що події в міськраді не зменшили його впливу на територіальну громаду і він неодмінно братиме участь у дострокових виборах міського голови. Таку ж готовність виявляють чимало інших претендентів. Та структура міської влади, що створилася після «імпічменту» чинного мера, успішно «відбивається» від дострокових виборів, демонструючи чудеса самозбереження і виживання.



Для з’ясування того, що насправді відбувається, звернемось до хронології подій. На те, щоб міська влада Світловодська надіслала до Верховної Ради відповідну інформацію з повідомленням про відставку мера і необхідність проведення дострокових виборів, досить було кілька тижнів. А на це пішло багато місяців. Як результат, відповідна постанова парламенту з’явилася лише 28 грудня 2007 року. В ній позачергові вибори було призначено на 16 березня 2008 року. Але, судячи з усього, депутатську більшість «безголовий» статус міста цілком влаштовував. У всякому разі, з вирішенням цілої низки організаційних проблем, пов’язаних з наступними виборами, тут не поспішали, а реалізацію деяких із них просто блокували. Загалом, усе було зроблено для того, щоб дострокові вибори мера у призначений термін не відбулися. А тим часом до Верховної Ради надіслали звернення з проханням перенести вибори на іншу дату…

Скоріше всього, на цьому з виборчими перегонами в Світловодську було б покінчено. Але подала голос громада. Біля стін мерії з’явився пікет, вимагаючи проведення дострокових виборів. Протестувальників підтримав ряд депутатів міськради. Хоч-не-хоч, а треба було зробити вигляд продовження виборчого процесу. Повторні вибори зрештою призначили на 18 травня 2008 року. Але, як показали подальші події, – тільки для того, аби, приспавши пильність громадськості, знову зірвати їх.



За час «безголів’я» вироблено цілий арсенал засобів, які лише імітують активність, а насправді гальмують виборчий процес. Можна, скажімо, міняти склад ТВК, підбираючи людей, які з півслова розуміють «сигнали», що надходять з міськради, або ж створити для організаторів виборів рукотворні труднощі, недофінансувавши структуру чи виділивши кошти, яких не вистачить для нормальної діяльності. Виникає запитання: для чого? Те, що намагаються приховати посадовці зі Світловодської мерії, в простоті душевній висловлюють «представники громадських організацій і промислових підприємств міста», які в листах у вищі інстанції, в тому числі до Верховної Ради, прямо закликають…НЕ ПРИЗНАЧАТИ дострокових виборів! Мовляв, до чергових виборів Світловодськ може цілком обходитися без мера.



Врешті-решт, жорстку оцінку того, що сталося в Світловодську, дав Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України на своєму засідання від 11 лютого 2009 року. Було, зокрема, констатовано, що дострокові вибори міського голови Світловодська, призначені на 16 березня 2008 року, не відбулися внаслідок «створення перешкод з боку Світловодської міської ради». Відповідальність за зрив повторних виборів, призначених на 18 травня, Комітет теж поклав на міськраду, оскільки вони були зірвані «через невирішення питання їх фінансування, віднесеного згідно чинного законодавства також до відання Світловодської міської ради». Відтак «з метою захисту виборчих прав територіальної громади» Комітет рекомендував Верховній Раді призначити позачергові вибори в Світловодську не лише міського голови, а й міської ради! І провести їх 3 травня 2009 року.

Здавалося б, усі крапки над «і» розставлено. Але в гру знову вступає фактор часу. І підіграє він тим, у чиї плани поява легітимного мера в Світловодську не входить. Справа в тому, що після розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради пропозиція профільного комітету не набрала необхідної кількості голосів. А отже, вирішення справи знову затягується. І навіть тоді, коли постанова про дострокові вибори таки буде прийнята, строк виборів доведеться змінити. А це вже привід для чергових маніпуляцій. У тому, що вони будуть особливо затребуваними, сумніву немає. Адже йдеться вже не лише про дострокові вибори міського голови, а й міськради. Втім, у Світловодську сподіваються, що Верховна Рада таки розбереться, чого насправді хоче громада, і дослухається до голосу свого профільного комітету – тим самим вбереже Світловодськ від сумнівної слави міста, яке б’є усі рекорди перебування в стадії «безголовості».



Євген ІВАНЕНКО

Кіровоградська область

Всеукраїнська газета "Місто і люди", №04 (05), 2009

[обговорити на форумі]

[підписка на розсилку]